У докембрії Українського щита (УЩ) з використанням реперного ізотопного датування встановлено сім геохронологічних рубежів, які відповідають нижнім межам стратиграфічних підрозділів. За Міжнародною шкалою геологічного часу в ранньому докембрії УЩ чітко проявлений на рубежі 3000 і 2020 млн років.

Відзначено, що головною рисою подібності геологічної будови кратонів Середньопридніпровського (Український щит) і Слейв (Канадський щит) є те, що вони стабілізувались в археї й істотній переробці у протерозої та фанерозої не підлягали. Ця стабільність є однією з головних умов прояву алмазоносності кратона Слейв. У Середньопридніпровському кратоні алмази поки що встановлені лише в осадових утвореннях третинного та четвертинного віку. Грунтуючись на тому, що дайкові комплекси порід віком 2,3 - 2,0 і 1,4 - 1,2 Ga проявились на обох кратонах одночасно, можна передбачити, що Середньопридніпровський кратон також є перспективним на корінну алмазоносність.

Встановлено вікову кореляцію граніт-зеленокам'яних і грануліт-гнейсових асоціацій Українського та Західноавстралійського щитів у палео-, мезо- і неоархеї. Зазначено, що неоархейська епоха є найпродуктивнішою щодо золота на Західноавстралійському щиті, а мезоархейська - на Українському. Неоархейські асоціації Українського щита повинні бути ретельніше досліджені, особливо на Росинсько-Тикицькому блоці. Палео- та мезоархейські основні асоціації Українського щита можуть бути дуже перспективними щодо мідно-нікелевого зруднення, на що вказує їх геохронологічна та петрологічна схожість з тими асоціаціями Західноавстралійського щита, в яких відкрито значні промислові родовища.

Зазначено, що радіогеологія є однією з наймолодших геологічних наук. В. І. Вернадського можна по праву вважати творцем радіогеології як самостійного наукового напряму. Фундаментальні дослідження з геології та геохімії останніх років дають підстави вважати досяжною поставлену вченими мету: оволодіти еталоном часу, використовуючи закони радіоактивного розпаду.

Проанализирована способность lox-сайтов Cre/lox системы рекомбинации бактериофага P1 влиять на экспрессию трансгенов при расположении этой последовательности непосредственно возле правого бордера (RB) перед кодирующей последовательностью гена. Нативная и мутированная последовательность lox-сайта размещены в векторах для трансформации возле гена bar и проведена генетическая трансформация растений с помощью агробактерии и биолистического метода. Lox-опосредованная экспрессия гена bar, обусловливающая устойчивость растений к фосфинотрицину, наблюдалась только у растений, которые получены с помощью агробактериальной трансформации. С помощью метода РТ-ПЦР анализа подтверждено, что в трансгенных растениях, устойчивых к фосфинотрицину, происходит транскрипция гена bar. Сконструирован вектор, в котором ген gus и предшествующий ему lox-сайт размещены вблизи правого бордера, и проведена трансформация табака этим вектором. Экспрессия гена gus задетектирована в листьях трансгенных растений. Векторы, у которых последовательность lox-сайта предшествует гену bar возле правого бордера (RB-lox-bar), успешно использованы для получения устойчивых к фосфинотрицину трансгенных растений таких видов, как Beta vulgaris, Brassica napus, Lactuca sativa и Solanum tuberosum. Полученные результаты подтверждают возможность использования последовательности lox-сайта возле правого бордера для контроля экспрессии гена bar в трансгенных растениях.

EUROBRIDGE-98: Abstracts of the Kiev (Vorsel') Workshop (Ukraine, 5-11 September 1998).